Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наперсток

Напе́рсток, -тка, м. 1) Наперстокъ. 2) Желѣзное кольцо, которымъ коса прикрѣпляется къ косовищу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 508.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПЕРСТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПЕРСТОК"
Багря, -рі, ж. Названіе буро-красной коровы. Желех.
Балабонити, -ню, -ниш, гл. Звонить, бренчать (напр., бубенчиками, погремушкой).
Виднісінький, -а, -е. Совершенно видный.
Когутячий, -а, -е. Пѣтушій. Желех.
Коротюха, -хи, ж. = коротуха. Най тя бере зла тетюхи, таки будеш коротюха. Гол. І. 320.
Манько́, -ка, м. = манькут.
Рубити, -блю, -биш, гл. Обрублять. Шовком шила, шовком шила, золотом рубила. Мет. 20.
Случай, -ча́ю, м. = випадок. Немає ніже єдиного случаю, щоб доладу було згадать. Шевч. 584.
Усеношна, -ної, ж. Всенощная.
Цапів, -нова, -ве Козлиный. пропав ні за ца́пову душу. Ни за что пропалъ. Ном. № 1887. Рудч. Ск. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПЕРСТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.