Безсудно нар. Безъ суда; беззаконно. В темниці сконає безсудно.
Бздикати, -каю, -єш, гл. = бздіти.
Здійня́ти, -ся. Cм. здіймати, -ся.
Нестяма, -ми, ж. Растерянность, самозабвеніе.
Обвітріти, -рію, -єш, гл. Быть обвѣяннымъ вѣтромъ.
Повтикати, -ка́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Повтикав кілки.
Поліг, -логу, м.
1) Низменное мѣсто у рѣки.
2) = покіс.
Потерпати, -па́ю, -єш, гл.
1) Терпнуть. Ой як іде з коршми, то й викрикає, а на мені тіло та потерпає.
2) Бояться, дрожать. Всі жиди в страху, кождий потерпає. Я потерпаю за свою дитину: саму покинула, а воно мале. Ми тут потерпаєм за його, бо ще повіситься. Злодій їден за другого потерпає.
Цюприк, -ка, м. Верхушка.
Широкончик, -ка, м. Родъ горошка.
