Вишня 2, -ні, ж. Высота.
Голоколінець, -нця и голоколінок, -нка, м. = голодранець. Пани ж наші, пани голоколінці! Як ми в шинк, то й ви навздогінці. Дайте сьому голоколінку, хоч із хліба скоринку. Ум. голоколінчик.
Ґе́льґів, ґова, м. Орудіе древосѣковъ въ родѣ топора, у котораго вмѣсто широкаго лезвія подобіе птичьяго клюва внутрь загнутаго. Части: деревянное топори́ще, обу́х, па́зухи (стѣнки отверстія для топорища), фавда — четырехгранный клювъ съ дзюбко́м на концѣ; отъ удара дзюбок впивается въ конецъ бревна, которое древосѣкъ потомъ тащитъ, держа за топорище.
Загу́пати, -паю, -єш, гл. 1) Начать ударять, начать глухо стучать, сильно стучать. 2) Пойти тяжелой поступью.
Зізнава́тися, -наюся, є́шся, сов. в. зізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Свѣдываться, свѣдаться, знакомиться, познакомиться, входить, войти въ пріятельскія отношенія; слюбиться. Коли ж се ви зізналися, брате? Зізнався мировий з попом. Спочатку й добре жив; а далі, як зізнався там з одною, то геть добро розвіяв.
Новосвіт, -ту, м. Новыя вѣка. Встрѣчено у Кулиша: Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний!... Світило творчества, Гомере новосвіту.
Побачити, -чу, -чиш, гл.
1) Увидѣть. Нехай же я сам побачу, де марно загину. Гаразд, гаразд, пане Саво, ще лучче з тобою: як ми тебе побачимо на воронім коню.
2) Посмотрѣть, взглянуть. А побачте, діду, що то воно горить. Встань, мила, встань, господине, за тобою вся худоба гине! «Нехай гине, нехай пропадає, побач, милий, як друга надбає».
Сохнути, -хну, -неш, гл. 1) Сохнуть. В піч положу, — мокне, на воду положу. — сохне. (Заг.: віск). 2) Сохнуть, увядать. Вяне, сохне сиротою. Ой чого ж ти, козаченьку, ще й молод, да сохнеш?
Течій, -чія, м. Ручей. Течій весняний, дощовий, джереловий.
Уходний, -а, -е. Куда можно входить. Влазний і входний погріб.
