Божище, -ща, с. Идолъ. Велик Господь, велик і хвален, страшніший над усі божища; бо всі боги — німі статуї, Господь же сотворив вселенну.
Відчикрижити, -жу, -жиш, гл. Отрѣзать, откроить, откромсать.
Вузісінький, -а, -е. Совершенно узкій.
Лі́карський, -а, -е. Лѣкарскій; врачебный.
Ме́тло, -ла, с. Мѣсто удобное для охоты.
Наступ, -пу, м. Наступленіе. Тяжкі гріхи впинили предків наших від наступу на землі християнські.
Росхрабритися, -рю́ся, -ришся, гл. Расхрабриться. Росприндився і росхрабрився і на троянців полетів.
Сирняччя, -чя, с. = сирняк.
Спаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Изгадиться, испакоститься.
Уробляти, -ляю, -єш, сов. в. уробити, -блю, -биш, гл. 1) Вдѣлывать, вдѣлать, вставлять, вставить. 2) Дѣлать, сдѣлать, нарабатывать, наработать. Во которий чоловік теє уробляє, повік той щастя собі має. Літом і мале піде, то вробить. Як ручки вроблять, так спина й зносить. Піду додому, мо що небудь до вечора вроблю. Рано вставши, багато вробиш. Пішов.... на поле подивиться, що вона вробила. 3) Дѣлать, сдѣлать, смастерить. А вробимо топірчики та з самої сталі. 4) Воздѣлывать, воздѣлать, обрабатывать, обработать. Тут які рівненькі ріллі, — не так, як у нас. — Е, бо лучче вроблено. 5) — у що. Запачкивать, запачкать, загадить во что. Ото як уробила рукав у сажу. 6) вробити волю. Исполнить желаніе. Мила волю уробила: главку йому поїскала.
