Батькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Бранить, задѣвать бранью отца. Вона як подивилась, давай його батькувати: «Ти, каже, сякий-такий сину!..».
2) Быть отцемъ. Быть посаженнымъ отцемъ.
3) Быть начальникомъ; дѣйствовать въ качествѣ отца. Батьку козацький, славний лицаре! Доки тобі тута пустувати? Час пора йти на Вкраїну батькувати...
Вижати Cм. вижинати.
Випханець, -нця, м. Насильно удаленный, изгнанный.
Каштелянство, -ва, с. Достоинство кастеляна. Владики роздавали манастирські маєтности, землі, дивлячись на їх, як на свої каштелянства.
Нашептати Cм. нашіптувати.
Осюди нар. Вотъ сюда.
Підскік, -ко́ку, м. Прыжекъ, подпрыгиванье. підскоком. Въ припрыжку. в підскоки. Быстро, бѣгомъ. Я в підскоки в кліть.
Помиї, -їв, м. мн. Помои. В помиях утопити. Ум. поми́йки.
Пшеничниця, -ці, ж. = пшенишниця.
Створитися, -рюся, -ришся, гл. Сотвориться.
