Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напилити

Напили́ти Cм. напилювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 508.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПИЛИТИ"
Виношуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. виноситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Пронашиваться, проноситься. 2) Изнашиваться, износиться.
Відстановний, -а, -е. Отставной. Він відстановний москаль і з давніх москалів нема старішого над його. Васильк. у.
Затлуми́ти, -млю́, -миш, гл. Подавить.
Коловертень, -тня, м. = коловерть.
Наба́зграти, -раю, -єш, гл. Напачкать, написать каракули.
Підгерсть, -ти, ж. = підгейстер. Рудч. Чп. 249.
Понадряпувати, -пую, -єш, гл. Нацарапать (во множествѣ).
Прибирати, -ся, -раю, -ся, -єш, -ся, гл. = прибірати, -ся.
Рабство, -ва, с. Рабство. О. 1562. IX. 28. Неначе присудили її зумисно на темноту й рабство. Левиц. Пов. 254.
Розодітися, -нуся, -нешся, гл. Раздѣться. Вх. Зн. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.