Вирва, -ви, ж. Взятка, поборъ, всякій несправедливый или лишній поборъ, напр. при денежной платѣ еще добавочный отработокъ. Оце писарь вирви хоче, тим зразу й не дає білета. За десятину землі панові одкосити дві, та ще вивезти десять купок гною, — то се вже гній буде вирва. Хотіла баба вирви, та усилу сама вирвалась. То Шеверенко Олекса, в перших брат Наталі, здумав вирви домагаться, як москаль медалі. Заморившись, запалившись кинувся із хати, молодую, як ведеться, Талю продавати.... Кинули мерщій півкіпник срібний на одплату. Три вирви в шию і міх кулаччя. У три вирви. Въ шею. І самого Енея-пана в три вирви вигнали відтіль.
Звіта́ти, -ті́ю, -єш, гл. Привѣтствовать. Звітали пана пастирі, звітали миром і кадилом.
Ковбаска, -ки, ж. Ум. отъ ковбаса.
Мураве́ль, -вля́, м. Муравей.
Ристячком нар. Рысью. Скорійш, скорійш ристячком.
Рунитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Куститься.
Увчар, -ра, м. = вівчарь.
Уладнуватися, -нуюся, -єшся, гл. Снарядиться.
Черешина, -ни, ж. = черешнина. Заміст крижа уткнули в головах перетину. Ум. черешинка.
Шабашувати, -шую, -єш, гл. Праздновать субботній день (у евреевъ). Жиди шабашували.
