Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напастувати

Напастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Нападать, задѣвать, зацѣплять. Не напастуй, не напастуй, суча дочко. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 507.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАСТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАСТУВАТИ"
Безрукий, -а, -е. Не имѣющій руки или рукъ. К. Досв. 16. То старець убогий, він безрукий, безногий. Чуб. V. 671.
Гуцу́льщина, -ни, ж. Мѣстность въ Галиціи (уу. Косивскій, Печенижинскій, Надвирнянскій) и Буковинѣ, заселенная гуцулами.
Дя́дя, -ді, м. Дядя. Бігла теличка та з березничка та до дяді в двір. «Дай, дядю, пиріг!» Чуб. III. 479. Зробив дядя, на себе глядя. Ном. № 10429.
Ли́бити, -блю, -биш, гл. Брать? собирать? Ходив (торгувати)... та добре либив гроші. Мкр. Г. 45.
Ліпля́нка, -ки, ж. Мазанка, хижина изъ глины, изъ хворосту, облѣпленнаго глиной.
Омпно нар. Досадно. Мені омпно. Вх. ЗН. 43.
Підложе, -жа, с. Низкая длинная деревянная скамья, служащая кроватью гуцулу древосѣку въ его зимней лѣсной хатѣ. Шух. I. 174.
Покоїти, -ко́ю, -їш, гл. Покоить, лелѣять. Я тебе не покину довіку, буду тебе попоїти. Кв.
Покороткий, -а, -е. Коротковатый. Покоротка свита. Н. Вол. у.
Тюті, тютіньки, тютічки, тютьки, меж. для призыва куръ: цыпъ, цыпочки. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПАСТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.