Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

напалювати

Напа́лювати, -люю, -єш, сов. в. напалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Натапливать, натопить, накаливать, накалить. Напалили піч. 2) Нажигать, нажечь. Треба замазувати на сволоці хреста, що напалюється у страшний четверг. ХС. VII. 419.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 506.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПАЛЮВАТИ"
Арти́ш, -ша, м. Раст.: козачій можевельникъ; артышъ, арца; juniperus sabina.
Заджижча́ти, -жчу́, -чи́ш, гл. Зажужжать. Cм. задзижчати.
Кланцатий, -а, -е. Зубастый. Желех.
Нашильник, -ка, м. Нашильникъ (въ дышловой упряжи).
Покорчувати, -чую, -єш, гл. Покорчевать.
Поління, -ня, с. Полотье. Конст. у.
Стріль, -ре́лю, м. = стріл. Чи стріль на тебе полетить, чи ніж блискучий в серце вп'ється. Мкр. Г. 24. 2) стріль-вода. Быстрая вода.
Тот, тота, тоте, тото́, мѣст. Тотъ, та, то. А тоті воли я купив у пана. Камен. у. Крутиться тота фицька. Шейк. Ні за сесе, ні за тото. Фр. Пр. 6. Вона тото почула. Грин. III. 346.
Урепіжити, -жу, -жиш, гл. Ударить, стегнуть. Як я врепіжив його батогом, то вин аж скрутився. Васильк. у.
Штибель, -бля, м. Часть церковнаго зданія: конечный пунктъ церковной кровли, шаръ, на которомъ укрѣпленъ крестъ. Шух. I. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПАЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.