Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згубити

Згуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш. Чуб. V. 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУБИТИ"
Барилочко, -ка, с. Ум. отъ барило.
Гейс-берта, — бертя! = гейса. Вх. Уг. 232.
Дністро́чок, -чка, м. Ум. отъ Дністер.
Кобень, -ня, ж. Капюшонъ у бурки. Надів даху... ззаду кобень так і грає. ЗЮОР. І. 175.
Лелі́ти, -лію, -єш, гл. 1) Сверкать; струиться блестя, блестѣть; переливаться. Так і леліють церкви уряжені та золоті. Зміев. у. В неї подвір'я сріблом леліє. Гол. III. 543. Да йшла дівка да яриною, да ярина леліє. Чуб. V. 23. Там вода леліє, на єї дивлюся. Мет. А на морі вода леліла. Н. п. 2) Лелѣять. Та мала собі сина єдиного Івася Вдовиченка, змалку леліла, у найми не пускала. Мет. 414.
Налютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Напаять. 2) = налютуватися.  
Начоси, -сів, м. мн. Волосы, спущенные на лобъ, начесы. Чуб. VII. 422. Покриткуй, або начосів не напускай. Ном. № 11264.
Побезглуздіти, -дію, -єш, гл. Подурѣть, обезумѣть (о многихъ).
Роскошитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Расположиться. 2) Жить въ довольствѣ. Г. Барв. 518. Чоловіче мій, роскоші мої, роскоші превеликії! роскошилася я за тобою, як верба над водою. Н. п. Г. Барв. 285.
Рунка, -ки, ж. Въ деревянной курительной трубкѣ: металлическій полый ци — линдрикъ, въ который вкладывается табакъ. Вас. 148.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.