Ассафе́т, -ту, м. Ассафетида (Asa foetida), затвердѣвшій млечный сокъ корня Ferula Scorodosma Benth. et Hook u Ferula Northex Boiss. Під ніс їй (хворій) клали ассафету і теплую на пуп сервету.
Випинати, -на́ю, -єш, сов. в. випнути и вип'ясти, -пну, -неш, гл.
1) Выставлять, выставить впередъ, выпячивать, выпятить.
2) Выпучивать, выпучить. Кобза як не випинав баньки.... однак не розгледів. Вип'яв очі — неначе ті баньки.
Забитни́й, -а́, -е́ О пути, дорогѣ: занесенный снѣгомъ. Дорога забитна... снігу валява.
Клепало, -ла, с. 1) Колотушка, било. Били під двором в клепало, як в панських водиться дворах. Піп у дзвін, а чорт у клепало, та й каже, що його голосніше. 2) Молотокъ для отбиванія косы. Ми взяли бруски й клепала... Гострим коси, в ручку йдем. 3) Съ измѣн. удар.: клепало. Токованье тетерева. Готурів стріляють лише в часі клепала.
Лип'я́, -п'я, соб. Липы.
Мурно-Ка́мінь, -ня, м. Встрѣчается въ пѣснѣ для обозначенія драгоцѣннаго камня въ перстнѣ. На тій ручці злотий перстень, на перстені мурно-камінь.
Праведник, -ка, м. Праведникъ. Бог любить праведника, а чорт ябедника. Господь його між праведники прийме.
Пращикувати, -ку́ю, -єш, гл. = пащекувати.
Сквар, -ру, м. Жаръ, зной. Cм. шквара.
Упам'ятку нар. Памятно. Щось мені те й не впам'ятку.
