Бабочка, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Дзвеніти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Звенѣть, звучать. Тілько дзвеніло шкло у вікнах. Голос дзвенить. Чи буде лад, чи не буде: в якому у мене усі дзвенить? 2) Жужжать. Дзвенять трутні.
Кривопикий, -а, -е. Съ кривымъ лицомъ, съ кривой рожей.
Поприймати, -ма́ю, -єш, гл. Принять (во множествѣ). Хліб лежить, — от я зараз поприймаю. Ой ти тихий Дунаю, моїх діток поприймай.
Сверблячка, -ки, ж. Зудъ.
Скрамниця, -ці, ж. = скамниця. Лежить його миленькая на усю скромницю.
Сцик! межд. отъ сцяти.
Торік нар. Въ прошломъ году. Виглядала козаченька молодого, що торік покинув.
Уцінувати, -ную, -єш, гл. Оцѣнить. Шкода, що вража ласощ кисне, а то б її і не вцінувать.
Шкут, -та, м.
1) Ни къ чему негодный человѣкъ.
2) Слабосильная скотина.
