Близько нар.
1) Близко. Близько — слизько, далеко — легко. ні близько! И не подходи! Вони ну благати пана, а він — ні близько!
2) Употребл. какъ предл. съ родит. пад.: возлѣ, подлѣ. Росла калина близько озера. Ум. близенько, близесенько.
Киснути, -сну, -неш, гл.
1) Киснуть. Не можно вже юшки їсти: почала киснути. Учинила вчора хліб, — кисне, кисне, та ніяк не сходе. Чи не той то хміль, хміль, що у пиві кисне? кисне, як солоний огіро́к. Постоянно плачетъ. гляне — молоко кисне. Сдѣлаетъ очень кислую физіономію.
2) Долго мокнуть. Чи ти коли пооджимаєш ті сорочки? Доки їм киснути?
3) Хандрить, киснуть, плакать. Та вже мабуть вас так Бог создав, щоб усе киснути. Часом чоловік не купить на базарі своїй жінці шматок дрантини, а вона киснутиме цілий день.
4) — у шинку. Пьянствовать часто. Стали тільки по шинках киснути.
Окромний, -а, -е. = окрімний. Доріжку знаю я окромну.
Пополошити, -шу́, -шиш, гл. = пополохати.
Приворотний, -а, -е. Приколдовывавший, привлекающій. Приворотне зілля.
Стружка, -ки, ж.
1) Стружка (дерева, глины).
2) У гребенщиковъ: родъ верстата для чистки роговыхъ пластинокъ. Ум. стружечка.
Уступне, -ного, с. Взносъ при вступленіи въ какое-ниб. организованное общество.
Харапудливий, -а, -е. Пугливый. Харапудливий кінь.
Шуль II, меж. = плюсь. Шуль у воду.
Шуряк, -ка, м. = шурин. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить? Ум. шурячок.
