Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міхоноша

Міхоно́ша, -ші, м. 1) Провожатый слѣпца, носящій мѣшокъ съ подаяніемъ. Хто йде, їде — не минає: хто бублик, хто гроші, хто старому, а дівчата шажок міхоноші. Шевч. 89. 2) Носящій мѣшокъ при колядованіи и пр. Василь все за ними ходить та, як той міхоноша у колядці, носить Марусин кошик. Кв. 1. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 434.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІХОНОША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІХОНОША"
Гайворон, -на, м. Грачъ, Corvus flugilegus. Вх. Пч. II. 9. Та ще мене гайворони укрили з півночі... Клюють очі козацькії, а трупу — не хочуть. Шевч. 491.
Жма́ки, -ків, ж. мн. Выжимки. Жмаками з буряків добре годувати худобу.
Завойовни́к, -ка, м. Завоеватель. Башт. 137.
За́кло, -ла, с. Кусокъ земли, вдающійся въ чужую землю. Козелец. у.
Засу́кувати, -кую, -єш, сов. в. засука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Засучивать, засучить. По локоть руки засукав. Котл. Ен. II. 19.
Набуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Нанести снѣгу. Екатерин. у. Сл. Д. Эварн.
Пищавка, -ки, ж. Свирѣль. Гн. II. 154.
Потай нар. Тайно, тайкомъ, скрытно. Не роби потай. Черк. у. Треба робить потай Бога, щоб і чорт не знав. ЗОЮР. І. 147. Дав йому гроші у потай. Н. Вол. у.
Хан, -на, м. Ханъ. Як хан долізе до Криму. Ном. № 5635.
Хаптурник, -ка, м. = хавтурник. Судящі — безсоромицькі хаптурники. Харьк. г. Голота своїх панів хаптурнпками лає. К. ЦН. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІХОНОША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.