Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згористий

Зго́ристий, -а, -е. Покатый, наклонный. Двір був згористий, і до ґанку треба було під'їжджати трошки під гору. Левиц. І. 457.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРИСТИЙ"
Босувати, -сую, -єш, гл. Ходить босикомъ. Що се ти босуєш? Лохв. у.
Вовкодух, -ха, м. Злой человѣкъ. Гляди в мене, — не розледащій між моїми вовкодухами. МВ. (О. 1864. ІІІ. 64).
Дідо́к, -дка́, м. 1) Старичекъ. Рудч. Ск. II. 108. Чуб. І. 155. 2) Жгуть соломы, обмотанный валом и прибиваемый по краямъ дверей отъ холода. Мнж. 179. 3) Деревянный шаръ, величиною въ куриное яйцо, употребляемый въ игрѣ, которая также называется дідок. Ив. 25. Ум. Дідо́чок. Чуб. V. 844. Задумав дідочок, задумав жениться. Н. п.
Ігде нар. = де. Ігде родилась, ігде пригодилась. Ном. № 8997.
Начальник, -ка, м. Начальникъ.
Охота, -ти, ж. Охота, желаніе, удовольствіе. І до діла не я, до роботи не я, — з хлопцями погулять — то ж охота моя. Грин. III. 356. Як попоробиш до поту, то й їстимеш в охоту. Посл. Волч. у. 2) Охота. Взяв його (хорта) з собою да й пішов на охоту. Рудч. 3) Охотничьи собаки. Сів на коня, забрав свою охоту і поїхав. Рудч. Ск. І. 123. 4) Охотою. Добровольно. Охотою пішов у москалі. Ум. охо́тонька.
Пільга, -ги, ж. 1) Льгота, облегченіе. К. ЧР. 425. І мучиться оттут він гірше над усіх грішників, і ніколи не буде йому пільги. ЗОЮР. І. 311. Час мені козацьким ногам пільгу дати. АД. І. 122. 2) Каждое изъ двухъ параллельно расположенныхъ бревенъ, подкладываемыхъ подъ тяжелый предметъ, для скатыванія его по нимъ, напр. для скатыванія бочекъ, бревенъ. Шух. I. 181. пільгами называются также бревна, подкладываемыя подъ желобъ, устроенный для спусканія съ горъ деревьевъ (Cм. ризи). Шух. І. 178. Въ поколодві называются пільгами два параллельныя бревна, прижимающія верхнее бревно (притяг) для увеличенія его тяжести. Шух. I. 237.
Посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) = і посідати. Грин. III. 396, 429. Уже ж наші вороженьки вечерять посіли. Чуб. V. 150. Посіли вони любенько, п'ють собі, гуляють. Драг. 156. Кінь сказав, щоб ми сідали на його, ми й посіли обоє. Чуб. II. 141. 2) Осѣсть, покрыть что слоемъ. На губах посіла смага. Левиц. І. 75. Курява посіла на семинаристів. Левиц. Пов. 4. 3) Переносно: пропасть. Біда, пане-гетьмане! оттепер ми посіли. К. ЧР. 344. 4) Cм. ii посідати.
Пташачий, -а, -е. Птичій. Хиба пташачого молока нема. Ном. № 1348. Пташаче гніздо. ЕЗ. V. 177.
Селище, -ща, с. 1) Селеніе. Веселі селища в гаях. Шевч. 2) Мѣсто, гдѣ было село. На селищі найшов шага. Канев. у. Викликали чамбули гординські і робили селищами села українські. К. Дз. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОРИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.