Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згоріти

Згорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Сгорѣть. Вкинь його в піч, — нехай згорить! Рудч. Ск. І. 37. Згоріла хижка, згоріла книжка — нічим ворожити. Ном. № 1811. 2) Покраснѣть. Щось у віконце стук-стук!.. так я й згоріла! МВ. (О. 1862. III. 56). Уразив її заразом двічи в серце. Вона так і згоріла, та й каже... Г. Бар. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 140.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГОРІТИ"
Виринати, -на́ю, -єш, сов. в. вирнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть, всплывать, всплыть на поверхность. Як божа воля, то вириєш і з моря. Ном. № 18. Пурнув, виринає і утоплену Ганнусю на берег виносить. Шевч. 23. 2) Вытекать, вытечь (объ источникѣ). Ой у городі криниченька одна, да виринає холодная вода. Мет. 147.
Досми́кування, -ня, с. Додергиваніе.
Клопітно нар. Безпокойно, хлопотно; хлопотливо.
Ковбаска, -ки, ж. Ум. отъ ковбаса.
Обновлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. обновитися, -влю́ся, -вишся, гл. Обновляться, обновиться. Діла добрих обновляться, діла злих загинуть. Шевч.
Перекупник, -ка, м. = перекупень.
Підпавок, -вка, м. = перепел. Вх. Зн. 446.
Поліж, -жу, м.? Траву на поліж косити. Вх. Зн. 52.
Третно нар. По третямъ. Шейк.
Хоркотавий, -а, -е. = хоркотливий. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГОРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.