Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здаватися

Здава́тися, здаю́ся, -є́шся, сов. в. зда́тися, зда́мся, здаси́ся, гл. 1) Сдаваться, сдаться, поддаваться, поддаться, уступать, уступить. Ти дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. Чуб. V. 355. 2) Полагаться, положиться на. Та на волю Божу здайся. Грин. III. 359. Ти по сім боці, я по тім боці, передайся до мене, ти чорнява, кучерява, не здавайся на мене. Мет. 12. Я оце здався на мого Форнагія, чи не налагодить він того діла. Стор. МПр. 44. 3) Ссылаться, сослаться. Здався циган на свої діти. Посл. Що сьому правда, — здаюсь на людей. О. 1862. III. 33. 4) Казаться, показаться. Ой здається, моя мила, иншого кохаєш. Мет. 8. Ой здається, моє серце, що ти мальована. Чуб. V. 157. 5) Годиться, пригодиться, быть нужнымъ. Про що мені здались нікчемні руки? К. Іов. 63. Нащо він мені здався? Рудч. Ск. І. 23. Що я вам на сміх здався, чи що?. Ном. № 3478.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДАВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДАВАТИСЯ"
Боротьба, -би, ж. Борьба. К. Кр. 31. Боротьба з злими духами. Левиц. Пов. 22. Бувши в смертній боротьбі, молився. Єв. Л. XXII. 44.
Відлига, -ги, ж. Оттепель. Драг. 388.
Ді́вця, -ці, ж. = Дівчина. У мене гарна дівця. Н. Вол. у.
Зака́кати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. запачкать экскрементами.
Підкол, -лу, м. Дѣйствіе отъ гл. підколоти. Харьк.
Потріпки, -ків, м. мн. Клочки льна, отпадающіе при трепаніи его треплом. Черниг. у.
Ретитися, -речуся, -тишся, гл. Биться, бороться. Галиц. Вх. Зн. 59.
Розжатися Cм. розживатися.
Тужити, -жу, -жиш, гл. Плакать съ причитаніями. І жив — не любила, і вмер — не тужила. Ном. № 8331. Ой чи тужить моя мила по мені? Мет. 242.
Турляти, -ля́ю, -єш, гл. Толкать; гонять. Cм. туряти. Баба її турляє: хоч би ти причепурилась. Рудч. Ск. II. 48. Турляв один одного, аж сторч летіли. Сама ганяє, жениха турляє, — купує, крає. МВ. (О. 1862. III. 50).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДАВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.