Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згуба

Згу́ба, -би, ж. 1) Потеря. Чия згуба, того гріха повна губа. Ном. № 7452. 2) Гибель, погибель. Оцей дощ — згуба. Н. Вол. у. На згубу людей не можно в завод гнати. Н. Вол. у. Де він робе мені на сухоту та на згубу. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУБА"
Варінка, -ки, ж. = варіння. Сим. 184.
Водовий, -а, -е. Водяной. водова вовна. Раст. водяной мохъ, Conferva. Вх. Зн. 8.
Дожартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Дошутиться. От ви й дожартувалися з своєю унією. Хата. 154.
Майну́ти, -ну, -неш, гл. 1) Махнуть. Вийшла ж вона за ворота хусточков майнула. Гол. І. 60. 2) Мелькнуть. І перед моїми очима майнули, як мрія, картини Макарта. Левиц. І. Щось наче майнуло поуз вікно. Г. Барв. 299. Та вже тому діду чуприна майнула, стоїть баба на березі, руками сплеснула. Н. п. Ще він грімить, а вже стріла майнула. К. Іов. 3) Быстро пойти, быстро уйти, быстро броситься. І діти майнули по горищах, по коморах, по льохах, — усюди. Шевч. 168. Стороженька п'яна була, уснула, я, молода, на улицю майнула. Чуб. V. 640.
Нестатечність, -ности, ж. 1) Бѣдность. 2) Непостоянство.
Подіркуватий, -а, -е. Ноздреватый, скважистый, пористый. Конст. у.
Понасмічувати, -чую, -єш, гл. Насорить (во множествѣ). Бач, як дітвора по насмічувала. Звенигор. у.
Путлище, -ща, с. Три нитки у бумажнаго змѣя, связанныя однимъ концемъ.
Римарчя, -чяти, с. Дитя шорника.
Супротивниця, -ці, ж. Противница, женщина-врагъ. Мир. Пов. II. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГУБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.