Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згуба

Згу́ба, -би, ж. 1) Потеря. Чия згуба, того гріха повна губа. Ном. № 7452. 2) Гибель, погибель. Оцей дощ — згуба. Н. Вол. у. На згубу людей не можно в завод гнати. Н. Вол. у. Де він робе мені на сухоту та на згубу. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУБА"
Барилочка, -ки, ж. Ум. отъ барилка.
Безправно нар. Беззаконно.
Довба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Долбить. Вода і камінь довба. Ном. № 1097. 2) Ковырять. Довбати в носі.
Залізя́нка, -ки, ж. Желѣзная дорога. Їхав там, де проходить ота залізянка, що бігають прудко. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Мана́, -ни, ж. Призракъ, обольщеніе, иллюзія. Се не мана — перед очами твоїми, матінка твоя. Греб. 342. ману пускати, напускати. Морочить, дурачить, отводить глаза. Еней пустив на нас ману. Котл. Ен. І. 16. Пускають між народ ману. Греб. 328. Хвалиться: хазяйка добра людина, а про те — Бог його знає! Може таку ману пуска. Мир. Пов. II. 89.
Махови́й, -а́, -е́ Маховой. махові вила. Длинныя вилы для метанія сѣна на вершину стога. маховий сажень. Мѣра длины, насколько можно разставить руки въ противоположныя стороны.
Надли́ти Cм. надливати.
Поблизити, -жу́, -зи́ш, гл. Слишкомъ приблизить. Желех.
Покуховне, -ного, с. Корчемный сборъ отъ бочки (кухви).
Рубковий, -а, -е. Изъ тонкаго полотна. Крайте рушнички рубковії. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГУБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.