Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згуба

Згу́ба, -би, ж. 1) Потеря. Чия згуба, того гріха повна губа. Ном. № 7452. 2) Гибель, погибель. Оцей дощ — згуба. Н. Вол. у. На згубу людей не можно в завод гнати. Н. Вол. у. Де він робе мені на сухоту та на згубу. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУБА"
Астроно́мія, -мії, ж. Астрономія. Шевч. (О. 1862. VI. 23). Наука про зорі зветься астрономія. Ком. І. 58.
Бомбовка, -ки, ж. Ягоды на ботвѣ картофеля. Вх. Лем. 393.
Горлови́й, -а́, -е́. 1) Горловой. 2) Уголовный. Не горлова справа. Ном. № 7442. Не горлове діло. Ном. № 7442. 3) Горлова́ я́ма. Яма для храненія зернового хлѣба. Черк. у. Cм. Горлаха.
Зайди́голова, -ви, об. 1) Мудрствующій, умствующій фантазеръ. 2) Сумасбродъ.
Околотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Обмолотить снопы не развязывая ихъ. 2) околотити хату. Покрыть крышу околотом.
Посрібрити, -рю, -риш, гл. = посрібнити.
Протверезити, -жу́, -зи́ш, гл. Протрезвить, отрезвить. Нужда протверезила його, прояснила його душу. Левиц. І. 541.
Розстарцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Привыкнуть къ нищенству.
Схилити, -ся. Cм. схиляти, -ся.
Шкардувати, -ду́ю, -єш, гл. = шкопиртати. Ив. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГУБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.