Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

згуба

Згу́ба, -би, ж. 1) Потеря. Чия згуба, того гріха повна губа. Ном. № 7452. 2) Гибель, погибель. Оцей дощ — згуба. Н. Вол. у. На згубу людей не можно в завод гнати. Н. Вол. у. Де він робе мені на сухоту та на згубу. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 141.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗГУБА"
Да́де нар. Гдѣ нибудь. Вх. Лем. 408.
Калениця, -ці, ж. Посуда, въ которой приготовляютъ глину для мазанья. Вх. Зн. 23.
Мажчи́р, -ра, м. = мужчир.
Надса́джувати, -джую, -єш, сов. в. надсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Надорвать, причинить вредъ здоровью тяжелой работой и пр. 2)бебехи, печінки. Колотить, поколотить, отбивать, отбить бока, внутренности. Ном. № 8176. Насилу десять чоловік його подужали, — деяким таки добре надсадив бебехи. Стор. МПр. 84. Гей, хто зо мною вийде битись?.. Я бебехів вам надсажу. Котл. Ен. II. 15.
Підлизатися Cм. підлизуватися.
Припікання, -ня, с. Прижиганіе.
Ринь, -ні, ж. Гравій, рѣчные камешки. Галиц.
Розбенкетуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Разгуляться, давать пиры.
Розмін, -ну, м. 1) Размѣнъ. 2) Обратная мѣна.
Садовити, -влю, -виш, гл. Садить, усаживать. Садовив його (синка) собі на шию, бігав з їм по хатах. Левиц. Пов. 148. Садовлять (молоду) на ослін. Ном. № 298.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗГУБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.