Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

здатний

Зда́тний, -а, -е. 1) Способный. На хитрощі дівчата здатні. Котл. Ен. VI. 75. До чого здатний Петро? Камен. у. 2) Годный, пригодный. Ми його приймили у своє село, бо він нам здатний: коваль, бачите, добрий з його. Камен. у. Мені ці халяви не здатні, бо малі. Каменецк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 143.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДАТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗДАТНИЙ"
М'я́кість и мня́кість, -кости, ж. Мягкость.
Наречи́, -чу́, -че́ш, гл. = наректи. Желех.
Пестуха, -хи, ж. Баловница; нѣженка. Ум. пестушка.
Подлубати, -баю, -єш, гл. Поковырять.
Покартати, -та́ю, -єш, гл. Побранить. Словами покартай його, а не бий. Ном. № 3872.
П'ятеро числ. Пятеро. Хиба п'ятеро горобців не продають за два шаги. Єв. Л. XII. 6.
Рябий, -а, -е. Пестрый. Рябії курчата. Чуб. III. 138. 2) Рябый, покрытый оспинами, рыжими пятнами. А я ряба родилася, чорнявому судилася. Чуб. V. 604. Ум. рябенький, рябесенький. Ти, голубе сивесенький, ти на крильця рябесенький. Грин. III. 184.
Серна, -ни, ж. Серна, козуля, косуля, Cervus capreolus. Вх. Пч. II. 6. Левиц. І. 494.
Сторожність, -ности, ж. Стороженье, карауленье. Посадимо ми, братця, (на вози) по семи молодців, а по восьмому поганялчику, по дев'ятому кашоварничку, а по десятому для сторожности. КС. 1882. XI. 231.
Циганчик, -ка, м. Ум. отъ циган.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗДАТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.