Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запрохувати

Запро́хувати, -хую, -єш, сов. в. запроха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = запрошувати, запросити. Просимо до хати! — запрохує Чіпка. Мир. ХРВ. 365. Хоч не нагодували, аби запрохали. Ном. № 11919.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРОХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРОХУВАТИ"
Борт, -та, м. = борть. Вх. Зн. 4.
Видихати, -хаю, -єш, сов. в. видихати, -хаю, -єш, одн. в. видихнути, -ну, -неш, гл. Выдыхать, выдохнуть. Видихнути воздух з себе. ви́дихати употребляется въ смыслѣ: оправиться послѣ болѣзни, побоевъ. Дав йому доброї кладі, — як то видихає.
Виткнути, -ся. Cм. витикати, -ся.
Воротарь, -ря, м. 1) Привратникъ. Воротаре, воротаре, вітвори воротонька. АД. І. 40. 2) Родъ хороводной игры. КС. 1889. IX. 635.
Милова́нець, -нця, м. Фаворитъ, любимець.
Нажи́во нар. На жизнь. Пив горілку не наживо, а на смерть. О. 1861. X. 32.
Овечник, -ка, м. Хлѣвъ для овецъ, овчарня. Чуб. VII. 394.
Перешкрябнути, -ну́, -не́ш, гл. Перецарапнуть.
Удосвіта нар. На разсвѣтѣ, до разсвѣта. Удосвіта встав я, темно ще на дворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв.
Форост, -ту, м. Сухія вѣтви, сухіе сучки безъ хвои па хвойномъ деревѣ (смереці). Шух. I. 176, 185. Cм. хворост.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРОХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.