Вікно, -на, с. 1) Окно. Ой одсунь вікно да кватирочку. Не тільки світу, що в вікні. 2) Отверстіе во льду для ловли рыбы. 3) = вікнина 2. Ум. віконце, віконечко.
Го́рій и горійше, нар. Хуже, горше. Кепсько, Григорій, що далі, то горій. Ой лихо, лихо, де свекруха є, а ще горійше, де є обоє.
Гугна́вий, -а, -е = Гугнявий.
Зальо́ги, -гів, м. мн. Засада. Вони обидва лежали тоді в зальогах з киями — один з одного боку, а другий з другого; ми туди, а вони до нас.
Катун, -на, м.
1) Солдатъ. Як піду я у катуни, катуником буду.
2) Раст. Gipsophila paniculata L. Cм. перекотиполе.
Колісча, -чати, с. = колісце. Костантиногр. у. Ум. колісчатко.
Меч и міч, меча, м. 1) Мечъ. Яким мечем махає, такою путтю й погибає. і наш ясен міч твоєї головоньки не йме. Голий як міч, гострий як бритва. А позад війська мечем махає. під меч положити. Изрубить. Скочу-поскочу за тими турки, гой як здогоню — під меч положу. 2) Сабля, украшенная цвѣтами, шумихой, пучкомъ калины, съ горящей свѣчей, обвязанная платкомъ, — употребляется въ свадебномъ обрядѣ и находится въ рукахъ світилки. Иногда сама сабля отсутствуетъ. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили і меч обв'язали, і світилочку перев'язали рушниками. Ум. мечик.
Нагусти́ся, -дуся, -де́шся, гл. Нагудѣться. Уже ж тая дівчинонька як голубка гуде, — нехай гуде, нехай гуде, вона нагудеться.
Стрюковиння, -ня, с. Стебли стручковаго растенія.
Усещедрий, -а, -е. Въ высшей степени щедрый. Подай же й нам, всещедрий Боже, отак цвісти, отак роста.