Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запрягати

Запряга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. запрягти́, -жу́, -же́ш, гл. Запрягать, запрячь. Учений, а кобили не запряже. Ном. № 6058. Запріг коня вороного та й одвідав. Чуб. V. 661.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРЯГАТИ"
Вугнотати гл. = гугнявити. Вх. Зн. 8.
Гукало, -ла, с. Птица = Бугай. Ardea stellaris. Вх. Пч. І. 16. II. 8.
Зе́льман, -на, м. Родъ гаївки. Kolb. І. 166, 177, 183.
Ло́цман, -на, м. Лоцманъ. Дещо, 77.
Любо́вність, -ности, ж. Любовь, согласіе. Муж із жоною не в любовности, в невірности живе. ЗОЮР. II. 118.
Опранцюватіти, -тію, -єш, гл. 1) Покрыться сифилитическою сыпью. 2) Сильно опротивѣть. Аж опранцюватіє з тобою балакавши. Кролев. у.
Охрещатися, -щаюся, -єшся, сов. в. охреститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Получать, получить крещеніе. Чи без щастя уродився, чи без щастя охрестився. Чуб. V. 233. 2) Перекреститься. Тільки ж що доїв окрайця й сала четвертину, охрестився. Мкр. Н. 10.
Притихати, -ха́ю, -єш, сов. в. прити́х(ну)ти, -ну, -неш, гл. Притихать, притихнуть, утихать, утихнуть. Маруся притихла і стала б то засипати. Кв.  
Хідлі, -лів, м. мн. Ходули. Паничі учаться на хідлях ходити. Вх. Зн. 76.
Шерегувати, -гую, -єш, гл. Строить въ ряды. Військо збірає.... все шерегує. АД. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.