Відкрутити, -ся. Cм. відкручувати, -ся.
Зчісувати, -сую, -єш, сов. в. зчесати, зчешу, -шеш, гл.
1) Расчесывать, расчесать. Іди, сину, додомоньку, змию, зчешу тобі головоньку.
2) Срубить. Нема вже шаблі, що не одну татарську голову зчесала.
Намени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Наименовать. Син батькові не «тату», чи як инако, сказав, а менням наменив.
Орлячий, -а, -е. Орлиный. Клек орлячий з під хмари чути.
Осягати, -га́ю, -єш, сов. в. осягти, -гну, -неш, гл.
1) Достигать, достигнуть, достичь.
2) Занимать, занять, овладѣвать, овладѣть. Осягати під левади вольні займанищини. В полках осягли козаки й позаймали землі під сотні.
Підмотувати, -тую, -єш, сов. в. підмота́ти, -таю, -єш, гл. Подматывать, подмотать. (Перстінь) здоровий, як каблучка: щоб надіти, прийшлося прядівом підмотати.
Пожадливий, -а, -е. Завистливый, жадный.
Стид, -да и -ду, м.
1) Стыдъ. Поганому виду нема стиду. стида завдавати. Срамить, стыдить. Дівчино моя, чи ж ти там бувала, що ти мені молодому стида завдавала?
2) Постыдный, заставляющій себя стыдиться человѣкъ. Сама стида полюбила. Ти не давай стиду-бриду цілувати свого виду.
Товкачка, -ки, ж. = товкач. Ум. товкачечка.
Тудою нар. Въ ту сторону, того дорогою. Ото якось там знову купці їхали тудою, та й до їх заїхали. Cм. сюдою.
