Білуватий, -а, -е. Бѣловатый. Снігову хмару можно зараз примітити, бо вона білувата. На небі ходють круглі білуваті хмари.
Відплата, -ти, ж.
1) Отплата, вознагражденіе. А ще ж бо я отцю, неньці одплати не дав. Я люблю тебе, дівчино, як дитину мати, не бажаю за кохання любої відплати.
2) Возмездіе, воздаяніе, отмщеніе.
Дорогоці́нний, -а, -е. Драгоцѣнный. Каміння дорогоцінне.
Зго́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1) — кого́. Условиться съ кѣмъ, пригласить или нанять кого. «Затѣется въ селѣ свадьба; прежде всего заботятся о томъ, чтобы згодити попа». Згодили якогось москаля з міста за куховара. 2) Погодить, обождать. Ой, синочку, згоди годиночку, та таки я зберу свою родиночку. Згодивши днів зо три, прийдемо на роботу.
Піхотинець, -нця, м. = пішоходець. Два кінних, третій піший піхотинець.
Позайоложувати, -жую, -єш, гл. Засалить (во множествѣ). Позайоложуємо було собі і носи, і руки.
Промашка, -ки, ж. Значительное разстояніе для прохожденія, большая проходка. До Василькова звідсіль добра промашка.
Простір, -тору, м.
1) Просторъ. Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. Душа потребує простору, жада волі. Свободное, незанятое мѣсто. Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, — щоб був простір.
2) и ми. Пространство.
Самосійний, -а, -е. 1) Самосѣйный.
2) — на дитина. Незаконнорожденное дитя.
Толокувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) землѣ: быть подъ паромъ. Два рази ореться, а третій толокує. 2) Работать толокою.
