Ганяти, -няю, -єш, гл. 1) Гонять, понуждать къ ходу. Хлопці раз-у-раз сюди ганяють волів до водопою. — Його й наняв левади доглядати, проклятих горобців та гав ганяти. 2) Гонять, преслѣдовать, травить, сгонять. Ганяють, як солоного зайця. У хаті — хоч вовків ганяй, — холодно. 3) Много бѣгать въ хлопотахъ, суетиться. Цілісенький день ганяв сьогодня і нічого не пощастило зробити. — Чого ти ганяєш, як навіжений? 4) Гоняться, добиваться, искать. За великою добиччу ганяє.
Жовні́р, -ра, м. Солдатъ. Про їдного жовніра війна буде. Пішов милий в жовніри, я я іду в черниченьки. Ум. жовні́рик, жовні́ронько, жовні́рочок.
Звірівни́к, -ка, м. Звѣринецъ.
Змішати, -ся. Cм. змішувати, -ся.
Колінечко, -ка, с. Ум. отъ коліно.
Подоколювати, -люю, -єш, гл. Доколоть (многихъ).
Попини, -пин, ж. мн. Названіе узора для вышивки: човники з полинами.
Почищати, -ща́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Взяла ломаку... давай її баба тим патиром почищати.
Роз'єднати, -ся. Cм. роз'єднувати, -ся.
Утирало, -ла, с. Полотенце.