Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заправки

За́правки, (вок?, ж.) мн. У гончаровъ: посуда, оказавшаяся послѣ обжиганія съ небольшими трещинами, которыя подлежать задѣлыванію глиной, послѣ чего посуда вновь обжигается. Вас. 181.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРАВКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРАВКИ"
Берце, -ця, с. 1) = берца 1 = бер = кладка. Желех. 2) = орчик. Вх. Лем. 391.
Гарматка, -ки, ж. Ум. отъ гармата.
Нишкнути, -кну, -неш, гл. Молчать.
Окріп, -ро́пу, м. 1) Кипятокъ. Вареники, мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли. Ном. № 12350. 2) Раст. Укропъ.
Помантачити, -чу, -чиш, гл. Поточить косу мантачкою.
Понакипати, -паємо, -єте, гл. Накипѣть (во множествѣ).
Пообкушувати, -шую, -єш, гл. Обкусать, обгрызть (во множествѣ).
Селечко, -ка, с. Ум. отъ село.
Тулуб, -ба, м. Туловище. Борз. у. Текли річки все кровавиї, мостили мости все тулубами, козацькими все головами. Лукаш. 69. (У відьом) тільки душа вилітає, а тулуб їх зостається. Г. Барв. 55. Ум. тулубе́ць.
Чистити, -щу, -стиш, гл. 1) Чистить. Зайду до тії кринички, що я чистила. Рудч. Ск. II. 57. Де чисть мене до живого, то збавлю тебе од всього злого. Ном. № 282. 2) Бить, колотить. Почала... гостей чистити. Мнж. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРАВКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.