Білан, -на, м.
1) Блондинъ. Білан який з тебе, хлопче.
2) Названіе бѣлаго вола, собаки и пр.
3) Бѣлый хлѣбъ? А ну лишім, люде добрі, горілочку пити, бо будемо в Бовцатулі білани кочіти. Ум. біланчик.
Викидати 1, -даю, -єш, гл.
1) Повыбрасывать, выбросить (все), посбрасывать. Пішов, ще разів зо два вніс дров, да й ті на попа викидав.
2) Начать колоситься. Жито викидало колос.
Жлукта́ти, -кчу́ -чеш, гл. Нить съ жадностью.
Зара́́лити, -лю, -лиш, гл. Пройти раломъ. — Чи зараляно? — Зараляно. — Чи заволочено? — Заволочено.
Одвірник, -ка, м. см. лавчастий замок.
Перековерсати, -саю, -єш, гл. Перековеркать. Вже вони хоч що, то по своєму перековерсають.
Промахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Промахнуться. (Объ ударѣ, но не о выстрѣлѣ). Як ударить хто, то промовить: «лясь!», а як промахнеться, то товариш почина його руки гладити.
Розбіль, -болю, м. Заболѣваніе. До ростріску, до розболю будеш жати.
Роззнак, -ка, м. роззнака, -ки, ж. Знающій человѣкъ. Встрѣчено въ употребленія только съ отрицаніемъ не: Бреше, бреше, а я слухаю та мовчу, наче б то я й не роззнак. Я жінка не роззнака, не знаю, куду обернутись. Cм. нероззнака.
Слинівка, -ки, ж. Болѣзнь рог. скота: ящуръ.
