Го́стро нар. 1) Остро. Гостро ніж нагострений. 2) Рѣзко. Гостро говорить. 3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув.
Добі́рний, -а, -е. Отборный. Добірними словами дорікає. Та се ж добірна пшениця. Там п'ють молодці все добірнії.
Дриску́ля, -лі, ж. = дрислівка 2.
Зво́зитися, -жуся, -зишся, сов. в. звезти́ся, -зу́ся, -зе́шся и звози́тися, -жу́ся, -вишся, гл. Сваживаться, свозиться. Ще дівчина Богу не молилась, козакова пшениця звозилась.
Ли́ко, -ка, м. 1) Лыко. З однієї липи двічи лика не деруть. Кричить, мов з його чорт лика дере. не мішайтесь між чужі лика. Не мѣшайтесь не въ свое дѣло. 2) Веревки (изъ лыкъ?), которыми татары въ прежнее время связывали захваченныхъ ими во время набѣга людей. Поэтому: бути в татарськихъ ликахъ — попасть въ неволю къ татарамъ. в'язати в лина. Брать въ неволю. Попереду біжить чавуш великий і грамоту султанову читає: в'язати в лика всіх, або стинати. Ум. личко. Виміняв ремінець на личко.
Многомо́вний, -а, -е. Многорѣчивый. Не многомовний, а коли вже розговориться, то паше його кожне слово полом'ям.
Опоживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опоживити, -влю, -виш, гл. Придавать, придать новые силы, оживлять, оживить.
Позасинати, -на́ємо, -єте, гл. Заснуть (о многихъ). Позасинали ченці, а Танський не спить.
Попідскакувати, -куємо, -єте, гл. Подскочить, подпрыгнуть (во множествѣ).
Порозорювати, -рюю, -єш, гл. Распахать (во множествѣ).
