Блюзнити, -ню́, -ни́ш, гл. Богохульствовать, кощунствовать.
Вигукувати, -кую, -єш, сов. в. вигукнути, -ну, -неш, гл. Выкрикивать, выкрикнуть, вскрикнуть. Ідуть вози із-за гори вискрипуючи, а за ними чумаченьки вигукуючи.
За́кутень, -тня, м. Уголокъ, глухое мѣсто. Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде.
Зріти, зрію, -єш, гл.
1) Зрѣть, созрѣвать. Пшениця зріє на ниві. І вітер не віє, сонце не гріє, калина не зріє.
2) Выростать, дѣлаться взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє.
Кароокий, -а, -е. Имѣющій каріе глаза. Белолиця, кароока і станом висока. Грицько був парубок високий, чорнявий кароокий, — парубок як орел.
Краятися, краюся, -єшся, гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв.
Парадний, -а, -е. Парадный. Парадні покої.
Позичка, -ки, ж. = позика. Позичка босоніж ходить. Заспівав би — був голосок, та позички ззіли.
Чиншовий, -а, -е. Чиншевой, оброчный. Чиншова земля. Чиншова шляхта.
Шула, -ли, ж. Столбъ въ заборѣ, въ который (столбъ) вдѣланы доски. То же и въ стѣнѣ хаты, построенной у шули, т. е. такъ, что стѣна составлена изъ бревенъ или горбылей, лежащихъ горизонтально одинъ на другомъ такимъ образомъ, что концы ихъ входять въ продольныя углубленія столбовъ.
