Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запузатіти

Запуза́тіти, -тію, -єш, гл. 1) Отростить брюшко. Скілько не їж, то не забагатієш, а запузатієш. Мнж. 165. 2) Забеременѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 87.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПУЗАТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПУЗАТІТИ"
Де́рес, -су, м. Раст. Горець, Polygonum.
Дзвоне́ць, -нця́, м. 1) = Дзвінок 1. 2) = Дзвенкач. Вх. Пч. II. 10.
Мига́ння, -ня, с. = мигавка.
Палка, -ки, ж. 1) Палка. Варувався кия, та палкою дістав. Ном. № 3967. 2) Шишка (на болотныхъ растеніяхъ). 3) Стебель безъ колоса. Ум. палочка.
Плащина, -ни, ж. Плащъ плоховатый. Я скинув мою дранкову площину. Федьк.
Поженитися, -нимося, -теся, гл. Жениться (о многихъ); вступить въ бракъ. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить. Рудч. Ск. І. 86. От поженились вони собі (дівка й парубокъ). Чуб. II. 546.
Поперепливати, -ва́ю, -єш, гл. Переплыть (во множествѣ). Добігли до Дніпра, поперепливали кіньми. Драг. 417.
Пороспікати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и роспекти́, но во множествѣ.
Рушний, -а, -е. Подвижной, проворный. Вх. Лем. 463.
Страхіть, -ти и -ті, ж. = страхів'я. О. 1862. VI. 62. Як горіло, — страхіть яка! Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПУЗАТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.