Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запранцюватіти

Запранцюва́тіти, -тію, -єш, гл. Покрыться сифилитическими язвами, сдѣлаться сифилитикомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРАНЦЮВАТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРАНЦЮВАТІТИ"
Відмінність, -ности, ж. Отличіе отъ чего.
Гендльовий, -а, -е. Барышническій, торговый. Це жидок гендльовий.
Горо́бка, -ки, ж. Воробьиная самка.
Наби́ток, -тку, м. = набуток 1. Набиток злий не спірний. Ном. № 10374.
Наджина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. наджа́ти, надіжну́, -жнеш, гл. Начинать, начать жать, немного нажать.
Повишіптувати, -тую, -єш, гл. Излѣчить заговоромъ (многихъ).
Подружина, -ни, ж. Подруга. Чи бачила, подружино, мого чорнобрівця? Мил. 70.
Полоняник, -ка, м. Сѣрый медвѣдь, живущій въ полонинах. Вх. Пч. II. 7.
Чабачина, -ни, м. = чабак. Ум. чабачинка.
Шляхетний, -а, -е. Благородный. Ну, гляди ж, пане Бужинський, щоб не досталось і твоїй шляхетній спині. Стор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРАНЦЮВАТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.