Ворогувати, -гую, -єш, гл. Враждовать. Баба, що ворогує на ню. Вони на тебе ворогують, я буду ворог їм заклятий.
Мацю́пе́нький, -а, -е. = маціненький.
Обмірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обме́рти, обімру, -реш, гл. 1) Обмирать, обмереть; впадать, впасть въ летаргію. Привели до неї одну нашу таки бабу, стару престаренезну, що недавно обмірала і на тім світі була. 2) Впадать, впасть въ обморокъ. Як почне пані обмірати та стогнати, та в крик викрикувати!..
Обнюхати Cм. обнюхувати.
Перероблятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. переробитися, -блю́ся, -бишся, гл. Передѣлываться, быть передѣланнымъ. Моє діло переробиться, моє слово переговориться.
Позабуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл.
1) Забыть (о многихъ). Солов'ї співать позабувались. А ми всі позабувалися, що нам ще й на хутір заходити, та й проминули його.
2) Безл. Быть забытымъ (о многомъ). Усе вже позабувалося.
Тяжкорукий, -а, -е. Съ тяжелой рукой.
Черепиця, -ці, ж. У горшечниковъ слой бракованной посуды, накладываемый на своды гончарной печи; на него ставить подлежащую обжиганію посуду.
Шатровий, -а́, -е́ Шатерный.
Шкарбан, шкарбун, -на, м. 1) Истоптанный башмакъ, сапогъ. Носив ті чоботи, носив, аж поки не стало, а далі й каже: «аже ж на горі в мене є ще батьковські шкарбани, — достану їх, да ще. може яку годину похожу. Надівай хоч шкарбани, бо нових ні за що купити. Ти ж бачиш, що на мені не чоботи, а старі шкарбуни. 2) Старикъ. Сидиш, мов демон під водою, ізморщившись, старий шкарбун. Ум. шкарбанець, шкарбуне́ць.
