Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запороти

Запоро́ти, -рю́, -реш, гл. 1) Распороть. 2) но́сом запоро́ти зе́млю. Упасть ничкомъ, уткнувшись носомъ въ землю. Добре його приняв, що аж носом запоров землю. Ном. №4173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОРОТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОРОТИ"
Деревля́нка, -ки, ж. = Дерев'янка. Ум. Деревля́ночка.
Млини́сько, -ка, с. = млинище.
Нежар, -ра, м. = нежерь.
Перелічування, -ня, с. Пересчитыванье. Левиц. І.
Погрібний, -а, -е. = погребний.
Пошмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазать.
Рунистий, -а, -е. Кустистый. Мокрець — зілля рунисте, стелеться густо і коренисто.
Скарання, -ня, с. Наказаніе. Левч. 55.
Уп'ять, нар. Опять. От через кілька там днів баба вп'ять збірається у ярмарок.
Шпортонути, -ну, -неш, гл. Съ силой нырнуть, кольнуть. Як шпортоне його ножакою. Лохв. у. Пріську наче хто ножем шпортонув при тому слові. Мир. Пов. І. 122.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОРОТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.