Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували.
Годинонька, -ки, ж. Ум. отъ година.
Морга́ння, -ня, с. Морганіе, миганіе.
Опека, и пр.. Cм. опіка и пр.
Подячний, -а, -е. Благодарственный. Не вмів бідаха вимовити подячного слова, бо змалечку кому й за що приходилось йому дякувати? Заробила Маруся пироги, хоч не пшенишні, да яшні — свому родові подячні.
Поскорчувати, -чую, -єш, гл. Покорчить. Руни поскорчує та позводить.
Приматкобожитися, -жуся, -жишся, гл.
1) Подольститься, подмазаться, приласкаться. Чи ба! як приматкобожилась!
2) Пристроиться, помѣститься. Де б мені тут приматкобожитись з оселедцем?
Ростріскати, -каю, -єш, гл. = рострощити. Грім забив одного чоловіка, геть його ростріскав.
Слих, -ху, м. Слухъ. Прийшли слихи до милої, що милого вбито.
Сумливий, -а, -е. Постоянно печалящійся. Сумлива невістка, сумлива.
