Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запручатися

Запруча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Начать сопротивляться, освобождаться. Хотів узяти дитину, а воно так запручалося, що я й пустив.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 86.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРУЧАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПРУЧАТИСЯ"
Багнявий, багняний, -а, -е. = багнистий. Желех.
Блудець, -дця, м. Заблудившійся. Kolb. І. 107. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців. Чуб. ІІІ. 419.
Ґузва, -ви, м. = Ґуля. Вх. Лем. 408.
Зарегота́тися, -чу́ся, -чешся, гл. Захохотать. Мертвий би, здається, зареготав. Ном. № 12628.
Захоробрытыся, -рюся, -рышся, гл. Расхрабриться.
Кути, -кую́, -єш, гл. = кувати. Желех.
Поскаржитися, -жуся, -жишся, гл. Пожаловаться.
Розочка, -ки, ж. Ум. отъ роза.
Уліжно нар. Удобно для лежанія. Хоч не в'гжно, так уліжно. Ном. № 10387.
Хованка, -ки, ж. 1) Спрятъ. У мене добра хованка єсть, — заховаю, то ніхто не знайде. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПРУЧАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.