Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закуркувати

Закуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Закурлыкать (объ орлахъ). Встрѣчено въ фальсифицированной думѣ «Походъ на поляковъ». Закуркують кречети сизі. Макс. (1849). 59.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРКУВАТИ"
Бутинник, -ка, м. = бутинарь. Желех.
Віднаджувати, -джую, -єш, сов. в. віднадити, -джу, -диш, гл. Отваживать, отвадить. Як занадяться кури на город, то ніяк не віднадиш. Черк. у.
Заслужи́ти Cм. заслужувати.
Клумакуватий, -а, -е. Толковый. Він чоловік клумакуватий — роскаже тобі, як, ща і до чого. Кіев. г.
Крупник, -ку, м. Кашица жидкая изъ крупы. Чуб. VII. 439. Крупник кулішеві брат. Ном. № 12322.
Кутній, -я, -є. 1) Угловой. В кутньому углі стояв кіот з образами. Стор. II. 110. 2) Коренной (о зубахъ). Вх. Пч. І. 15. на кутні сміятися. Плакать. Ном. № 12640. Смійся, смійся! Засмієшся ти в мене на кутні! К. ЧР. 204. 3) кутня кишка. = кутниця. Канев. у.
Надсо́хнути Cм. надсихати.
Поскакати, -чу, -чеш, гл. Поскакать. Поскачи гайдучка та й передо мною. Чуб. V. 1075. Ой баранці круторогі поскакали по дорозі. Чуб. III. 454.
Суятник, -ка́, м. 1) Безпокоящій, затрудняющій кого. Желех. 2) Безпокоящійся. Желех.
Фльора, -ри, ж. Сильно ненастная дождливая погода. Як великий дойдж, як барз юж так довго ся свотно, та товди юж бесідуют «фльора». Гн. І. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКУРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.