Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заласний

Зала́сний, -а, -е. Лакомый, привлекательный, заманчивый, упоительный. Козак та воля — заласна доля. Ном. № 766.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛАСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛАСНИЙ"
Бездухий, -а, -е. 1) Не имѣющій запаха. 2) Малодушный.
Затупоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Затопать, застучать копытами. Коли так одного вечора затупотіло в дворі; вибігла стара, а Данило коня прив'язує. МВ.
Зіставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зіставити, -влю, -виш, гл. Оставлять, оставить. Зажер усе, нічого не зіставив. К. Іов. 44.
Зопинити, -ню, -ниш, гл. = зупинити. Кв. Драм. 250.
Лю́за, -зи, ж. Большая барка на Днѣпрѣ, аршинъ до 30 длины, везущая преимущественно мелкій лѣсъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
На́прядка, -ки, ж. Брезентъ, покрывало для телѣги изъ кожи, войлока или ряднини, вымоченной въ дегтю.
Пообдиратися, -раємося, -єтеся, гл. 1) Ободраться (во множествѣ). 2) Оборваться (о многихъ). Як старці пообдиралися.
Попукати, -каю, -єш, гл. 1) Постучать. 2) Лопнуть (во множествѣ). Попукають шибки у зімі. Камен. у.
Топтатися, -пчуся, -чешся, гл. 1) Толочься на одномъ мѣстѣ. Шейк. 2) Рваться, изнашиваться (объ обуви).
Шина, -ни, ж. 1) Шина, оковка. Полт. у.; Подольск. г. Шини на колесах. 2) Рельса.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛАСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.