Волокти, -чу, -чеш, гл. Тащить, влачить, тянуть. Так потомились, що насилу ноги волочуть. Убив корову, взяв на плечі та й волоче.
Гурко́та́, -ти, ж. 1) = Гуркіт. 2) Мурлыканіе. А на кота — гуркота, а на діти — дрімота.
Дозі́р, -зо́ру, м. Досмотръ, присмотръ, надзоръ.
Лепти́ця, -ці, ж. Раст. Lychnis.
Луго́вина, -ни, ж. 1) Мѣсто, гдѣ прежде былъ луг; пастбище. Сад Коржів розрісся на луговині неначе ліс. 2) Родъ лозы.
Обхудний, -а, -е. Довольно худой, довольно тощій. Обхудні воли.
Погнисти, погнити, -нию, -єш, гл. Погнить. Картопля погнала на грядці.
Попустувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошалить. Пу, попустували трохи — і годі!
Програватися, -раюся, -єшся, сов. в. програ́тися, -граюся, -єшся, гл. Проигрываться, проиграться. От грали, грали, один програвсь. Ти ж знав, що вчора наш у карти пан програвся?
Удалий, -а, -е. = уданий. І до діла, і до рала, і до хлопців удана.
