Драгу́н, -на, м. Драгунъ. Чому рано не була? — Боялася драгуна.
Лисови́нчик, -ка, м. Ум. отъ лисови́н.
Посолоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться болѣе соленымъ. Посолонів борні.
Поширятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. поши́ритися, -рю́ся, -ришся, гл. Расширяться, расшириться.
Приставати, -таю, -єш, сов. в. пристати, -тану, -неш, гл. 1) Приставать, пристать, причалить. 2) Присоединяться, присоединиться; пристать. Та й ні до кого не пристає, і до себе не приймає. Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене. З яким пристаєш, сам таким стаєш. Чернець остався у тій церкві Богу молиться. Почали люде туди ходить, приставать у віру, він їх навчає. пристати у прийми. Cм. прийми. 3) Приставать, пристать, прилипнуть. Багатий брат вимазав у середині. кружку медом, шоб пристало те, шо міритимуть. 4) Быть къ лицу, идти; подходить. Пристало, як свині наритники. Не ж тобі, Марусю, не сподоба, — не пристав чепець до лоба. Ні до кого не пристає так ота приповість..., як до подолян. 5) Быть пригоднымъ. Пісна страва не пристає так до живота, як скоромна. 6) Уставать, устать до невозможности работать, идти; выбиваться, выбиться изъ силъ. Моєму миленькому волики пристали. Ой став коник приставати. 7) Соглашаться, согласиться. Чи пристаєш, Бондарівно, з нашим паном жити? Ні, я на такий суд не пристану! Довго пані-матка не приставала віддати Масю в науку. 8) пристає, пристало серце до... Любить, полюбить кого. Пристало серденько моє до твого. Ой до стидкого, ой до бридкого серденько не пристане. 9) Останавливаться, остановиться. Пристав трохи на тому слові, а далі знову повідає.
Провітрюватися, -рююся, -єшся, сов. в. провітритися, -рюся, -ришся, гл. Провѣтриваться, провѣтриться. Ви трошки провітритесь і поздоровшаєте.
Путрити, -рю, -риш, гл.
1) О дымѣ: валить. А дим з вікна так і путрить.
2) Пушить, ругать. Як зачала вже їх путрити за те!
Скупія, -пії, ж. Раст. Convallaria multiflora L.
Цубірка, -ки, ж. = білка, Sciurus vulgaris.
Чемсати, -шу́, -шеш, гл. Лупить (кору). Cм. чимсати.
