Викпити, -плю, -пиш, гл. = видурити.
Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ».
Гуро́чковий, -а, -е. Одна изъ разновидностей зеленаго цвѣта (о матеріи). Який очіпок до лиця: чи гурочковий, чи кумачевий, чи квітчастий.
Зада́р нар. Даромъ.
Зарум'Я́нити, -ню, -ниш, гл. Зарумянить.
Пиндження, -ня, с. Спесивость, чванство, важничанье.
Полискування, -ня, с. Сверканіе.
Розскакатися, -каюся, -єшся, гл. Распрыгаться, растанцоваться.
Стоїще, -ща, с. Среди пастбища въ полонинах: мѣсто и устроенные на немъ загоны и хлѣвы для скота и жилище пастуховъ; состоитъ изъ стаї, кошари, єлівника, телятника, кучі, стадарки, за́город и пр.
Трухати, -ха́ю, -єш, гл. Ѣхать рысцой. Кінь трухаєт.
