Бугу! меж., выражающ. крикъ выпи. І бугай: бугу! гне з лози дугу.
Княгня, -ня́ти, с. = княжя́. А в танці ходить княгня Іванко, на головойці сокола носить, в правій ручейці коничка водить.
Недбайливий, -а, -е. = недбалий.
Незнавидіти, -джу, -диш, гл. = зненавидіти. Незнавидів хлопця та й незнавидів і прогнав.
Осетник, -ка́, м. Раст. luncus effusus.
Погадка, -ки, ж. = погаданка. Ум. погадочка. Як я собі погадаю свої погадочки.
Похвала, -ли, ж.
1) Похвала; одобреніе. Ми тобі похвалу написали.
2) Слава, гордость (т. е. то, чѣмъ можно гордиться). Ой спасибі ж тобі, похвало України велика, що ти нас слобонила з сього бесурменського лиха.
3) Суббота 5-й недѣли великаго поста. На похвалу сорока яйцем похвалиться.
Прошкодитися, -джуся, -дишся, гл. Провиниться. Прошкодиться в чім небудь, сором між людьми; або кари злякається, от і дасть дропака в Січ.
Слихати, -шу, -шиш, гл. Слыхать. Ані слихом слихати, ані видом видати.
Шамша, -ші, об. Шамкающій, шамкающая.
