Безпупий, -а, -е. Не имѣющій пупка. де багато баб, там дитя безпупе. У семи нянекъ дитя безъ глаза.
Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Марша́лок, -лка, м. 1) Предводитель дворянства. Маршалок повітовий. 2) Староста въ свадебномъ обрядѣ. Не дивуйтеся, маршалки, що коротенькі подарки. 3) Дворецкій.
Обізватися Cм. обзиватися.
Поділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. поділити, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлить, раздѣлить между нѣсколькими или на нѣсколько частей. Батько їх (синів) поділив хазяйством та й умер. Благослови, Боже... коровай поділити. Діли мерщій, а то ми тебе поділимо. 2) Въ ариѳм.: раздѣлить.
Поспитатися, -та́юся, -єшся, гл. Спросить, спроситься.
Потовкмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкти. Хома думав, що ще трохи його потовкмачив, — принявсь лежачого шкварити.
Стернувати, -ну́ю, -єш, гл. ? На тім боці у толоці ніч ночував, вороного кониченька стернував.
Тупотіння, -ня, с. = тупотання. Крик, свистіння й тупотіння лилося таки з того краю.
Хрусткий, -а, -е. Ломкій, хрупкій.
