Тлумачення / значення слова "ЗАКУРЮВАТИСЯ" | Словник української мови. Словник Грінченка

закурюватися

Заку́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. закури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Начинать, начать дымить, задымиться. Занялось хати, перекинуло вогонь на другу, — он уже й та закурилася. бода́й тобі закури́лось. Бранное пожеланіе пожара. Що не по їх, зараз: «щоб і подзвонилось, щоб і закурилось». Г. Барв. 438. 2) Закуриваться, закуриться. Ніяк не закурюється люлька, — тютюн вохкий. 3) Закапчиваться, закоптиться, потемнѣть отъ дыму. Увесь дім закуривсь і почорнів од диму. Стор. МПр. Огнище розложив таке, що аж небо закурилось, аж до Бога дим дойшов. Драг. 17. 4) Начинать, начать пылить, запылить. Не жаль мені доріженьки, що закурилася. Гогорится также и о снѣгѣ. От схопилась хуртовина, закурилася долина. Щог. В. 30. 5) Запыливаться, запылиться, покрыться пылью.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 56.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРЮВАТИСЯ"

Сховати оригінал сторінки

Двохлі́ток, -тка, м. Двухлѣтній ребенокъ. Г. Барв. 440.

повністю...

Жовто́брюшок, -шка, м. Ум. отъ жовтобрюх.

повністю...

Нацупити Cм. нацуплювати.

повністю...

Поденно нар. Поденно. Піду я поденно робити. МВ. (О. 1862. III. 72). Поденно до людей хожу. Г. Барв. 270.

повністю...

Покудовчити 1, -чу, -чиш, гл. = покудлати.

повністю...

Постерігання, -ня, с. Замѣчаніе, наблюденіе.

повністю...

Поцмокати, -каю, -єш, гл. Почмокать. Поцмокав губами. Харьк. у.

повністю...

Рушниця, -ці, ж. Ружье. Ой упала Бондарівна близько перелазу — забив, забив пан Каневський з рушниці одразу. Чуб. V. 427. Ум. рушничка. Грин. II. 222. З рушнички золотої стріляє пташки. Гн. І. 169.

повністю...

Угляр, -ра, м. = вугляр.

повністю...

Устидливий, -а, -е. Стыдливый. Желех.

повністю...