Бакирь Употр. въ выраженіи на бакир — на бекрень. Не йди, доню, за такого, що на бакир шапка. Хто на бакир шапку носить, — господарь не буде. ми з собов на бакир стоїмо. Мы между собой въ ссорѣ. пішло ми на бакир. Потерпѣлъ убытки, пришелъ въ убытокъ, обезсилѣлъ.
Владика, -ки, м.
1) Владыка. Своя рука — владика. І не верстовії, а вольнії, широкії скрізь шляхи святії простелються і не знайдуть шляхів тих владики. А раби тими шляхами позіходяться докупи.
2) Архіерей, владыка. Борода як у владики, а сумління як у шибеника.
Габовий, -а, -е. Сдѣланный изъ бѣлаго сукна габи. Рукавичейки габові.
Го́рен и горн, -рна, м. 1) Горнъ въ кузницѣ. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. 2) Печь для обжиганія глиняной посуды. Палає, як горен. 3) Известковая печь.
Насолити Cм. насолювати.
Обсягати, -гаю, -єш, гл. Охватывать.
Попірчити, -чу, -чиш, гл. Побить, трепку дать. Трохи мене півень не попірчив, уже був хвіст ростопірчив.
Пригонич, -ча, м. = пригінчий.
Рунистий, -а, -е. Кустистый. Мокрець — зілля рунисте, стелеться густо і коренисто.
Фанта, -ти, ж. Одежда, одна штука одежды.
