Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закуріти

Закурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів. Рудч. Ск. II. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРІТИ"
Бачко, -ка, м. Имя собаки. Дві собаки: чуйко і бачко. Чуб. II. 154.
Блазнити, -ню́, -ни́ш, гл. Соблазнять, вводить въ соблазнъ. Коли блазнить тебе рука твоя, — відотни її. Єв. Мр. IX. 43.
Гматний, -а, -е. Гибкій. Желех.
Дубови́на, -ни, ж. = домовина.
Зби́тниця, -ці, ж. ? Збитниця б тебе побила! Грин. II. 166.
Зла́гідний, -а, -е. Согласный, мирный. Ненька старенька злагідлива була. Грин. III. 386.
Китайчастий, -а, -е. китаєвийВ китайчаних штанях. Сніп. 134. Взяв штани я китайчасті. Сніп. 124.
Нагоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. нагороди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Награждать, наградить. А хто ж мені нагородить за мої труди? Гол. І. 280. Я б думав нагородити його послугу тим, щоб настаноновити титарем. Г. Барв. 170. 2) Нагораживать, нагородить. Нагородив хлівів за для овець, а овець чорт-ма.
Понамолочувати, -чую, -єш, гл. Намолотить (во множествѣ).
Сторожок, -жка, м. Въ водяной мельницѣ: каждый изъ двухъ столбиковъ, за которыми движется заставка. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКУРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.