Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закуріти

Закурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів. Рудч. Ск. II. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРІТИ"
Безсед, -да, м. = бескед. В темних пущах і безседах на горі високій. Мкр. Н. 27.
Жлу́ктити, -кчу, -тиш, гл. Бучить бѣлье въ жлукті.
Задуна́йський, -а, -е. Находящійся за Дунаемъ, на правомъ его берегу. Нехай мене не ховають ні попи, ні дяки, нехай мене поховають задунайські козаки. К. С. 1883. IV. 739.
Короновка, -ки, ж. Вѣнецъ при вѣнчаніи супруговъ. Де ж ти підеш, Марисенько, під Божий вінок стати?.. Підемо до церковці порушити короновці. Гол. IV. 383.
Могори́чити, -чу, -чиш, гл. Угощать для какой-нибудь цѣли, располагать въ свою пользу угощеніемъ. Треба прохати сусідів... та ще й могоричити. О. 1862. І. 72. Могоричив, могоричив, поки сказав. Ном.
Напхи́катися, -каюся, -єшся, гл. Нахныкаться.
Побовтати, -таю, -єш, гл. Взболтать. Побовтала глечики з молоком.
Роспаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Распакоститься, испортиться нравственно.
Усик, -ка, м. Ум. отъ ус.
Шановний, -а, -е. Уважаемый, почтенный. Двері розчиняє як батькові шановному, як чоловікові любому. МВ. ІІ. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКУРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.