Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закуріти

Закурі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»... Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів. Рудч. Ск. II. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКУРІТИ"
Безбідно, нар. Безбѣдно.
Безсумлінник, -ка, м. Безсовѣстный человѣкъ. Н. Вол. у.
Біднійшати, -шаю, -єш, гл. Бѣднѣть, дѣлаться бѣднѣе, приходить въ нищету. Землі менчає і люде біднійшають, бо ні з чого потягти. Черниг.
Блазеня, -няти, с. Избалованный ребенокъ. Ум. блазенятко.
Дока́зка, -ки, ж. Оговоръ. Раз тільки був на допросі по доказці. Екатер. г.
Звірря́, -ря́, с. соб. Звѣри. Звірря в ліс ховається. Грин. І. 192.
Нако́тистий, -а, -е. Укатанный. Накотиста дорога. Канев. у.
Огана, -ни, ж. и пр. = обгана и пр.
Около, -ла, с. Наружность, внѣшность. Порається коло хати. Роскрив її, оббив з окола і з середини. Мир. ХРВ. 293. Стіни були не опоряжені; около було оббите дощем. Левиц. Пов. 177. Два хліви мазати, а окола ще скільки! Конст. у. Ум. окільце.
Шарпатися, -паюся, -єшся, гл. Рваться. Потять посадити її на стілець, но молода не дається, кричить і плаче, шарпається, не дається посадити. Грин. III. 508. Як почали коні шарпаться, то й збрую подерли. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКУРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.