Австрия́цький и австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
Бринькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бринькати. Хоч одна струна по людській на рідній бандурі бринькнула.
Винничок, -чка, м. Ум. отъ винник.
Гноюватий, -а, -е. Перегнойный.
Дражли́вий, -а, -е. Щекотливый. У сьому дражливому ділі спустись на мене.
Обходити 2, -джу, -диш, гл. Исходить. Всі заходеньки обходила і смітнички, і суточки.
Посумніти, -ні́ю, -єш, гл. = посуміти. Надійшла осінь. На дворі посумніло.
Просмажити, -жу, -жиш, гл. Прожарить.
Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Я собі один одним, як пучка. Давай знімати каблучку з пучки. На одній руці пучки, та неоднакові. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати.
Триб, -бу, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстать. 2) Склонность, стремленіе. вона йде своїм три́бом. Она дѣлаетъ по собственному желанію. 3) триб-зілля = трой зілля. А хто ж мені триб-зілля достане, той зо мною на шлюбоньку стане. Ум. трибо́к.
