Блискати, -каю, -єш, гл.
1) Сверкать. Ніч темна, темна, тільки блискавка блискає. І дощ не йде, і хмар нема, тільки блискає. Йдуть (косарі) мовчки, тільки коси блискають.
2) Бить задомъ, лягать. Та бий її, нехай не блискає бісова худоба.
Волокнуватіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться волокнистымъ.
Гострове́рхий, -а, -е. Конусообразный. островерхій. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки.
Затріпоті́ти, -почу́, -чеш, гл. Затрепетать. Вона як жар почервоніє і затріпотить. Квіточки затріпотіли.
Ножковий, -а́, -е́. — пущення Заговѣнье передъ масляницею, когда ѣдятъ студень изъ свиныхъ ногъ.
Прошамотіти, -мочу, -тиш, гл. Прошелестѣть.
Рум'янець, -нця, м. Румянецъ. А в рум'янцю така сила, що всі квіти погасила.
Рупати, -плю, -пиш, гл. Быть желательнымъ, интересовать. Що кому рупить, той про те і лупить. Уже мені після корчію оцей тютюн зовсім не рупить. Оце задінеш де небудь люльку, та цілий день і не згадаєш про неї, бо не заманеться. Щоб материзна вернулась — от мене що ру нило. Його господарство ще не рупить. Тепер додому не потішалося: не рупить мені домівка.
Фанда, -ди, ж.
1) Длинная плеть. Вокомони з нагайками, гуменні з фандою.
2) Фанди. Клинья въ женскомъ полушубкѣ, расходящіеся отъ таліи. Ув. фанди́ще. Поїдь но, дідуню, та на ярмарчище, та купи на бабу велику фандище.
Хвабрикант, -та, м. Фабрикантъ.
