Вадкий, -а, -е. 1) Вредный. 2) Тошный.
Гойдиця, -ці, ж. Волынка, музыкальный инструментъ.
Дова́лювати, -люю, -єш, сов. в. довали́ти, -лю́, -лиш, гл. Приваливать, привалить.
Лапсердак, лапсердик, -ка, м. Родъ длинной верхней еврейской одежды.
Нагу́л, -лу, м. 1) Жиръ у скота. 2) Приволье. Дід Семен як поживе ще у нагулі сторожем на хуторі, то помолодшає.
Нали́сник, -ка, м. 1) Блинчикъ. Божі онучі розводяться на молоці — нестемнісінько, як налисники московські. 2) да́ти нали́сника. Въ переносномъ смыслѣ: ударить (по лысинѣ, головѣ?). Не йди, бідо, по мисках! а б'ють біду по висках! Пішла біда до мисника, і там дано налисника; пішла біда до груби, — і там дано у груди и т. д.
Поволоктися, -чу́ся, -че́шся, гл. Потащиться. О!.. стягтись та поволоктись: казав чоловік — маку дам. Сама вона кудись поволоклась із сусід, бо вона в сусідах жила.
Позамірати, -раємо, -єте, гл. Замереть (о многихъ).
Радут, -та, м. = редута. Од річки Орелі, аж по р. Кінку були побудовані радути.
Скнира, -ри, м. = скнара и пр. Багач брат скнира і захланник.
