Бобровник, -ка, м. Охотникъ на бобровъ, бобровый промышленникъ.
Злувати, злую, -єш, гл. Быть злымъ, сердиться. На кого ж ти, мій миленький, злуєш, що мою білу постіль гайнуєш?
Кислощі, -щей и -щів, ж. мн. Кислота. Щоб не заводилось кислощів.
Обколупувати, -пую, -єш, сов. в. обколупати, -лаю, -єш, гл. Облупливать, облупить, обковыривать, обковырять. Занехаяні і обколупані негодою будинки-кам'яниці.
Перемусувати, -сую, -єш, гл. Перепѣниться.
Повдовольнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Удовлетвориться (о многихъ).
Попізнитися, -нимо́ся, -ните́ся, гл. Опоздать (о многихъ).
Посумніти, -ні́ю, -єш, гл. = посуміти. Надійшла осінь. На дворі посумніло.
Потиженно нар. Понедѣльно. Ціни не сказав, почому платитиме Трохимові, чи в день, чи потиженно.
Укладати, -даю, -єш, сов. в. укласти, укладу, -деш, гл. 1) Вкладывать, вложить. Уклав Бог душу як у пня. Стоїть же та труна двадцять год чотирі, двадцять год чотирі, та й заговорила: «Або що вкладіте, або розберіте!» 2) Возлагать, возложить. Терновий вінок на голову вкладають. 3) Закладывать, заложить, занимать, занять мѣсто положеннымъ. Було хлібами столи й лавки так і вкладу. 4) Укладывать, уложить. Уклав дитину спати. 5) Только сов. в. уложить, убить. З лихими, — коли їх не вкладеш, то вони тебе вложать. Трьох (жовнірів) уклав, а двоє втекло. 6) Съѣдать, съѣсть. Уклав вареників з півсотні. укласти ціну. Назначить цѣну. Наїхали купці із Варшави, вороному коню ціну вклали, ой уклали, вклали ше й зложили на двадцять червонців, на чотирі.