Веселішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться веселѣе.
Гаразд Ii, -ду, м.
1) Добро, счастье, благополучіе. Чоловікові мило згадати про давні свої гаразди. Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю. Живуть собі люде у добрі та в гаразді.
2) гаразди = достатки.
3) на гаразд. Къ добру, кстати. Чи буде це на гаразд?
Дармої́дня, -ні, ж. Дармоѣдство, тунеядство.
Ду́рність, -ности, ж. Глупость. А все то дурність робе. Молодість — буйність, а буйність — дурність.
За́відця, -ці, м. Завѣдывающій, руководитель; подрядчикъ. Властитель такого ліса наймає собі за́відцю — чоловіка, який би усю роботу у лісі (рубати ліс) на себе перебрав; завідця годить собі леґінів.
Засвіѣчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. засвіти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Зажигаться, зажечься. Чом ти досі не світиш? — Та ніяк лямпа не засвічується. 2) Только сов. в. Освѣтиться, засвѣтиться, засіять. Ой чому, чому у сьому дому так рано засвітилося? Він як угледів дівчину, аж очі йому засвітилися. Город, мов на свято, засвітився. Мені тепер саме на веселу жизнь засвітилось. каганці́ в оча́х засвіти́лися. Искры изъ глазъ посыпались.
Коли нар. и сз. 1) Когда. Сину мій, коли приїдеш до нас? Коли хліб, тоді й розум. Коли б же се було? єсть мені коли! Мнѣ некогда. 2) Если. Коли ти будеш вірно пробувати, будуть тебе козаки повожаті. Стоїть вода у кубочку, коли хоч — напийся. 3) Вдругъ. Коли виводять мого чоловіка. 4) коли-б. Какъ-бы. На мене він не нарікатиме, а от коли б ви його не зневажили. 5) коли-б. Пусть, чтобъ. Коли-б же ви, воронії коні, а походу не сходили, як ви мою головоньку навіки втопили. 6) коли ось. Какъ вотъ. Коли ось лежить дві дороги. 7) коли не. Какъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) вдариться об дуб. 8) коли́-не-коли. Изрѣдка. Сонце темніє в ряди-годи, коли-не-коли. 9) a коли, то. A иногда. Добрі люде її не забували: то стара тітка прийде, розважить, то дівчатка прибіжать нащебечуть, а коли, то й за собою витягнуть. 10) коли разом. Какъ вдругъ. Живемо ми оттакеньки собі приязненько та любо. Коли разом я помічати стала, що Порося щось сама собі думає.
Кряж, -жа, м.
1) Спинной хребетъ.
2) Холмъ. З'їхавши на високий кряж, озирнувся Кирило Тур. Давно вже на його грудях лежить широкий кряж сирої землі.
3) Деревянный отрубокъ цилиндрической формы.
Матери́к, -ка́, м. Подпочва, нетронутая земля подъ почвой. Докопалися до материка, либонь і вода буде.
Шматувати, -ту́ю, -єш, гл. Разрывать, разрѣзывать на куски. Ой дай жупан шматований, що турками шанований, що сонечком побіляний, що кулями постріляний. Що се вони видумали — шматувати Україну.
