Вісьмина, -ни, ж.
1) Восьмая часть.
2) Восьмая часть кварты.
3) Раст. Eycium.
Горта́нь, -ні, ж. Горло, гортань. Давайте тілько гортань промочити.
Залізовина́, -ни́, ж. Желѣзная руда? То то червона земля, то іржа, бо повинно є тут залізовина.
Мочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Мочиться, смачиваться. Познімай сорочки, а то мочаться на дощі.
Начинка, -ки, ж. Фаршъ, начинка. Буває добрий борщ із м'ясом та з начинкою пироги.
Облагодитися, -джуся, -дишся, гл. Устроиться; поправить, починить. Повітка похилилась на бік, покрівля світиться, стріхи обсмикані, огорожа сиплеться. Нема за що облагодитися московці.
Переверт, -ту, м.
1) Переворота.
2) піти в переверти. Начать кувыркаться. Сміх не реготи, пішла баба в переверти.
3) на переверт пішло́ діло. Пошло наоборотъ.
Поздоровляти, -ля́ю, -єш, сов. в. поздорови́ти, -влю́, -виш, гл.
1) Давать, дать здоровья (употребляется преимущ. въ сов. в.). Десь мій милий чорнобривий та в степу ночує. Як в степу при дорозі, — поздоров же його, Боже!
2) Поздравлять, поздравить. Чом ти... не поздоровиш його? Адже бачиш, він заручився. Кішку Самійла поздоровляли. поздоровити днем. При встрѣчѣ поздравить съ настоящимъ днемъ.
Риза, -зи, ж. 1) Риза, одежда священнослужителей. Коли не піп, то не микайся в ризи. 2) попови ризи. Родъ писанки. 3) = різа.
Татуньо, -ня, м. ласк. отъ тато. Просили татуньо й мамуня і я вашеці прошу. Такъ называютъ на Волыни также и священника: Що ж, татуню, чи підете ховати, чи ні? Ум. татуненько, татунейко, татунечко.
