Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безмозкий

Безмозкий, -а, -е. 1) Не имѣющій мозга. Безкосте, безмозке усе море виплаває. (Заг. пьявка). Ном. № 98, стр. 293. 2) Безмозглый, глупый. Плюгаш безмозкий., (брань). МВ. (КС. 1902. X. 152).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМОЗКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМОЗКИЙ"
Баба́йка, -ки, ж. Большое, прикрѣпленное къ лодкѣ весло. МУЕ. І. 35, 39. На баба́йку! На весла! (команда кормчаго).
Блощичка, -ки, ж. Ум. отъ блощиця.
Вибутиляти, -ляю, -єш, гл. Дать толстый трубчатый стебель (о лукѣ). Цибуля вибутиляла. Мнж. 177.
Відшкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Отойти прихрамывая.
Гаянка, -ки, ж. Проволочка, замедленіе. Пізно приїхали, бо трапилась гаянка: вісь зламалась.
Накря́кати, -каю, -єш, гл. Много набрать, навалить. Там же й віз накрякав (дров із панського лісу)! ледве кобилі проти гори вивезла. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Потокмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкмачити.
Похрестити, -щу́, -стиш, гл. Окрестить (многихъ). Може б ти мені діти похрестив? Грин. II. 5. Вікна похрестила. Грин. II. 97.
Самосійка, -ки, ж. Сѣялка.
Хура 2, -ри, ж. Вьюга, мятель. О. 1861. V. 67. Поїхав мій старий, — коли б не змерз, бо на дворі хура піднялась. О. 1861. V. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗМОЗКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.