Вимова, -ви, ж.
1) Выговоръ, произношеніе.
2) Обусловленное договоромъ добавочное вознагражденіе. Вимова така: окромі грошей, одежа й харч.
3) Отговорка. Ум. вимовка. Ти береш тридцять рублів, а вимовна яка есть у тебе? Хоч свита або що?
Грунт, -ту, м. и пр. Cм. Ґрунт и пр.
Каптуроносець, -сця, м. = каптурник.
Лати́рник, -ка, м. Пройдоха? гуляка? Ювелірник-латирник.
Неоглядно нар. И конца невидно; необозримо. Горя того за нею і поперед нею — неозорно, неоглядно.
Попереслухувати, -хую, -єш, гл. Выслушать (многихъ).
Світлість, -лости, ж. Свѣтъ. Чим Бог світлость доточив? Огнем. Очам світлость показав.
Спощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. спости́тися, -щуся, -стишся, гл. Худать, исхудать отъ поста.
Трактиїрник, -ка, м. = трахтирник.
Трачник, -ка, м. = трач 1.
