Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безодголосний

Безодголосний, -а, -е. Беззвучный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗОДГОЛОСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗОДГОЛОСНИЙ"
Багриніти, -нію, -єш, гл. Окрашиваться въ багровый, пурпурный цвѣтъ. Млак. (Желех.).
Ґльоґ, -ґа, м. = Ґлеґ. Ном. № 12571.
Киринний, -а, -е. Грязный, испачканный. Желех.
Латво нар. Легко, безъ затрудненій. Латвіше брати, ніж повертати. Ном. № 10624.
Нало́їти, -ло́ю, -їш, гл. Намазать бараньимъ жиромъ. Закр.
Ожеледець, -дця, м. Ледъ, замерзшій на вѣткахъ. Вх. Лем. 443.
Перепела, -ли, ж. Перепелка. Зажурилась да й перепела: «Де б я собі гніздочко звила?» Гол. IV. 536.  
Попідпікатися, -каємося, -єтеся, гл. Подпечься, поджариться. Я люблю, щоб пироги добре попідпікалися. Богодух. у.
Рожденик, -ка, м. Родитель. Рк. Левиц.
Уеднати, -на́ю, -єш, гл. Договорить, уговорить. Да покуль батенька я в'єднав, я свою шапочку стер і зм'яв. Мет. 179.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗОДГОЛОСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.