Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безмовий

Безмовий, -а, -е. Нѣмой. Син його, недоросток безмовий. К. ПС. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМОВИЙ"
Басарабець, -бця, м. Бессарабець. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти». Грин. ІII. 563.
Ломацю́га, -ги, ж. Ув. отъ ломака.
Ля I пред. = біля. Стоїмо ми ля воріт. Черниг. у.
Повизолочувати, -чую, -єш, гл. Позолотить (во множ.). Такі повизолочувані усе пам'ятники.
Подарити, -рю́, -риш, гл. = подарувати. То ж мені пан-отець подарив, щоб хороший молодець полюбив. Чуб. V. 8.
Порозбуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Разуться (о многихъ). Тут не глибоко: порозбуваємось та й перебредемо.
Увергати, -гаю, -єш, гл. Вбрасывать.
Уговорювати, -рюю, -єш, гл. = уговоряти. Старець вговорює панича: гріх тобі, каже, синку, знущатись над старими людьми. Стор. І. 17.
Угрин, -на, м. Венгерець. Спіймав він угрина з картками. Св. Л. 269.
Уп'ять, нар. Опять. От через кілька там днів баба вп'ять збірається у ярмарок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗМОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.