Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безмір

Безмір, -ру, м. = безмір'я. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗМІР"
Бувалець, -льця, м. Бывалый, опытный человѣкъ. бувати у бувальцях. Много испытать, извѣдать, видать виды. Ном. № 5775. Батькові доставалося на своєму віку бувати у бувальцях. Стор. II. 131.
Вистігати, -гаю, -єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю. Каневск. у.
Витупкати, -каю, -єш, гл. 1) = витупати 2. 2) Добыть хожденіемъ. Витупкав йому добру парафію. Св. Л. 308.
Відпалитися Cм. відпалюватися.
Гінець, -нця, м. 1) Гонець, курьеръ. 2) Лицо, которое обязано созвать на сходку членовъ цеха. Козел. у.
Завечорі́ти, -ри́ть, гл. безл. Повечерѣть.
Накомпонува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Насочинять.
Перехмарити, -рить, гл. безл. О тучахъ: разойтись.
Помірність, -ности, ж. Умѣренность. Левиц. І. 475. Чуб. І. 283.
Спречатися, -ча́юся, -єшся, гл. = сперечатися. Я не хочу спречатись із тобою через личаків. К. ЧР. 227.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗМІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.