Анаці́я, -ці́ї, ж. Затруднительное положеніе, бѣда. Попавсь небіжчик в анацію.
Гріхува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. Считать грѣхомъ, почитать себѣ за грѣхъ. Я гріхувався воза мастити в неділю.
Дзю́ба, -би, ж. Дѣвушка съ лицомъ, изрытымъ оспой. А що кому до того, що я дзюбу люблю; а я дзюбі, моїй любі, черевички куплю. Ум. Дзю́бка.
Княгівна, -ни, ж. Вмѣсто общераспространеннаго князівна встрѣчено у Стороженка: Ольгерда Гедеминовича, нарожденного од тверської княгівни Уляни.
Купцювати, -цю́ю, -єш, гл. Вести торговлю, быть купцемъ. Дай, Боже, щоб він і купцював, він нас ніколи не обіжав. Чигир. у. Попереду придбай грошей, а тоді вже учи купцювати дітей. Твоя доля — купцювать.
Ме́рхти, -хну, -неш, м. = меркти. Зорі мерхнуть.
Огида, -ди, ж.
1) Мерзость, гадость. Вийди, паноньку, до нас, викуп сі вінець у нас... Бо як не вийдеш до нас, не викупиш вінця у нас, до корчми понесемо, горівки нап'ємо, занесемо до жида, — буде, пане, огида. Що у людей високе, те огида перед Богом.
2) Отвращеніе, омерзеніе. Аж огида дивитися, — таке погане.
3) Противный человѣкъ. Лучче б мені, моя мати, гірку редьку їсти, як ледачу жуінку мати, що гидко й присісти. Пошов би я поміж люде, чи Богу молиться, — як здумаю про огиду, забуду й хреститься.
Окривати, -ва́ю, -єш, сов. в. окрити, -крию, -єш, гл. Покрывать, покрыть. Кісками плечі окрила. Золота грива коня окрила. Окриваючи його гарячими поцілунками. Сміх, регіт окрив усю хату. Пахощі од васильків та мняти окривали всю хату.
Опадка, -ки, ж. Впадина, углубленіе. На опадці гарне жито роде.
Рішити, -ся. Cм. рішати, -ся.