Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безличник

Безличник, -ка, м. Безстыдникъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛИЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛИЧНИК"
Брувинячий, -а, -е. Изъ шепталы.
Водомий, -мия, м. Рытвины, промоина.
Дівосну́бний, -а, -е. Относящійся къ Сватовству. Дівосну́бний сир. Обрядовое кушанье во время сватовства въ Бѣльскомъ у. Сѣдл. губ. Чуб. IV. 64.. Cм. Дівоснуб.
Жу́пити, -плю, -пиш, гл. Крыть крышу связками соломы. Угор.
Задрі́панець, -нця, м. Забрызгавшійся грязью, неряха. Черк. у.
Зістрі́нути, -ну, -неш и зістрі́нутися, -нуся, -нешся, гл. = зострінути, -ся.
Качулея, -ле́ї, ж. Головка маку. Качулея маку. Вх. Зн. 24.
Кубрак, -ка, м. 1) Зоол. Phryganea (личинка). Вх. Зн. 30. 2) Бѣдняга. Желех.  
Кукуличка, -ки, ж. = зозуля. Желех.
Табунників, -кова, -ве Принадлежащій табунщику.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЛИЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.