Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безличник

Безличник, -ка, м. Безстыдникъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛИЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗЛИЧНИК"
Агаря́нка, -ки, ж. Магометанка, турчанка.
Бамбух, -ха, м. Желудокъ. Вх. Лем. 389; желудокъ коровы. Вх. Уг. 226.
За́гад, -ду, м. 1) Затѣя. 2) Заказъ. 3) Приказаніе, распоряженіе. Загад діло справує. Ном. № 1082. Чи тобі загад був у поле йти? Черниг. г.
Кляння, -ня, с. Брань. Вх. Лем. 425.
Лазок, -зка, м. 1) Грузило металлическое на сѣтяхъ. Лебед. у. 2) Ум. отъ лаз.
Повколювати, -люю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Повколюй голки в стіну.
Розчавити, -влю, -виш, гл. Раздавить, расплющить. Розчавив таркана. Н. Вол. у.
Скорити, -рю́, -ри́ш, гл. Покорить.
Шевелюха, -хи, ж. Названіе змѣи въ заклинаніи отъ укуса гадюки. У полі золота груша, на золотій груші золоте гніздечко, в золотім гніздечку гадюка-шевелюха, цариця. Грин. II. 38.
Шліхта, -ти, ж. Запаренный кипяткомъ изъ ржаной муки клейстеръ, которымъ ткачи смазываютъ пряжу передъ тканьемъ. Вас. 167. Мнж. Cм. піспа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗЛИЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.