Вербовий, -а, -е. Ивовый. Козячий кожух, вербові дрова, — біда ютова.
Жемчуг, -гу, м. Жемчугъ. Ой там Ганно чка гуляла, жемчуг намисто порвала. Ум. жемчужо́к.
Злида́рька, -ки, ж. Бѣдная женщина. Пробі доріка все: ти злидарька: прийшла від злиднів, так і підеш, нічого не. получит.
Ле́пта, -ти, ж. Лепта. Спасибі, друже мій убогий, — ти, знаю, лепту розділив свою єдину.
Назоли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолив(ся). 2) Нащелочить, набучить.
Оріхарь, -ря, м. = лускогоріх.
Смоктання, -ня, с. Сосаніе.
Татуняти, -няю, -єш, гл. Часто упоминать въ разговорѣ слово татуньо.
Товкувати, -ку́ю, -єш, гл. Толковать, говорить. Товкуй, Савко, з паном.
Тяжконогий, -а, -е. Тяжелый, медленный на ходу. Тяжконогий звір (о волѣ).